Питання радіаційного стану довкілля залишається болючою темою для населення нашої країни. Трагічні події квітня 1986 року, які завдали суттєвої шкоди навколишньому середовищу та негативно позначилися на здоров’ї людей, настільки глибоко закарбувалися у нашій свідомості, що їх відлуння відчувається і досі, спричиняючи масу стурбованих запитів щодо радіаційної ситуації до природоохоронних організацій та державних установ. І об’єктивно кажучи, така стурбованість не завжди буває безпідставною. Згадаємо гучні події останніх десятирічь – аварію на АЕС Фукушіма-1 у 2011 році, масштабні лісові пожежі на території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення у 2015 та 2020 роках, викид радіонукліду рутенію-106 у 2017 році з невідомого джерела за межами України, вибух на військовому полігоні у Архангельській області рф у 2019 – які супроводжувались надходженням радіоактивності у навколишнє середовище, а також найактуальнішу на сьогодні загрозу радіаційній безпеці – окупацію Запорізької АЕС та ризики для її системи охолодження внаслідок спустошення Каховського водосховища.

Незважаючи на значимість теми, далеко не кожен мешканець України знає, хто саме забезпечує населення та державні органи актуальною інформацією про фактичний радіаційний стан. Тож прояснимо це питання.

Здійсненням систематичного радіаційного моніторингу довкілля в нашій країні вже багато десятків років займається національна гідрометеорологічна служба України, яка виконує регулярні спостереження на розгалуженій мережі, що щільно охоплює усю територію країни.

Хоча початком радіаційно-екологічного моніторингу навколишнього середовища в Україні багато хто вважає сумний рік Чорнобильської катастрофи, насправді ж організація мережі спостережень за радіоактивним забрудненням довкілля відноситься ще до 1960-х років. Її створення було обумовлено необхідністю оцінки наслідків використання ядерної енергії у різних сферах діяльності людини, перш за все випробувань ядерних вибухових пристроїв у атмосфері.

Радіометрична мережа української гідрометслужби починалась з 16 пунктів спостережень, а у останній передаварійний рік складалась вже з 188 пунктів контролю рівнів гамма-випромінення та 29 пунктів спостережень за забрудненням повітря. 

Аварія на Чорнобильській АЕС дала новий поштовх розвитку системи радіаційного моніторингу в Україні. На державну гідрометеорологічну службу, враховуючи досвід радіаційних спостережень попередніх років, було покладено завдання дослідження стану радіоактивного забруднення території України. Фахівці служби брали активну участь в оцінюванні масштабу наслідків Чорнобильської катастрофи, виявленні та уточненні контурів зон радіоактивного забруднення. Отримана інформація слугувала підґрунтям для розроблення програм заходів щодо протирадіаційного захисту населення.

Сьогодні коло завдань гідрометеорологічної служби у царині радіоекологічного моніторингу включає в себе здійснення загальнодержавного фонового моніторингу стану приземної атмосфери та поверхневих вод на території України, а також незалежний моніторинг стану навколишнього природного середовища навколо діючих атомних електростанцій. До нових викликів, пов’язаних із воєнним часом, належить забезпечення готовності гідрометеорологічної служби до реагування на радіаційні/ядерні аварії та підсилення можливостей щодо раннього виявлення  радіоактивних речовин у довкіллі.

Важливим завданням радіаційного моніторингу, окрім відстеження часових та просторових змін характеристик радіаційного стану довкілля, є забезпечення інформаційної підтримки органів державної влади для прийняття рішень щодо забезпечення належного рівня протирадіаційного захисту населення.

   З 2016 року гідрометеорологічна служба України бере участь у роботі єдиної системи інформаційного обміну EURDEP (європейська радіологічна платформа обміну даними).
За посиланням https://remap.jrc.ec.europa.eu/GammaDoseRates.aspx можна отримати інформацію про рівні гамма-випромінення в режимі реального часу

 Карта-схема розташування пунктів спостережень гідрометслужби за радіоактивним забрудненням природного середовища

ПОГОДНІ УМОВИ ТА РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ АЕРОЗОЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ЧЕРВНІ 2026 РОКУ

Червень відзначився нестійкою погодою з контрастом температури та нерівномірним розподілом опадів.

Середня місячна температура була близькою до норми, у західних, місцями південних, Вінницькій, Кіровоградській, Житомирській та Сумській областях на 1,1 – 2,7º вищою за норму.

Опадів в основному було недостатньо – 10 – 79 % від норми; у більшості районів Житомирської та Київської областей, місцями у західних, Одеській, Чернігівській, Харківській та Черкаській областях їх випало близько норми та більше (80 – 178 % від норми).

Середні за червень показники об’ємної бета-активності приземного шару повітря були близькими або дещо нижчими від значень попереднього місяця. Сумарна активність бета-випромінюючих радіонуклідів у повітрі знаходилась у межах 35 – 98 мкБк/м³, в середньому 61,9 мкБк/м³ (у травні 76,2 мкБк/м³). Випадків перевищення контрольного рівня сумарної бета-активності атмосферних аерозолів (37 мБк/м³) не зафіксовано.

Концентрація техногенного цезію-137 у аерозолях коливалася у діапазоні 0,7 – 10,5 мкБк/м³ за середнього значення 2,0 мкБк/м³ (у травні 1,72 мкБк/м³).

Об’ємна активність космогенного берилію-7 в повітряних аерозолях коливалась в межах від 1,6 мБк/м³ до 5,1 мБк/м³.

Аномальних радіонуклідів у відібраних пробах не спостерігалось. Перевищень допустимих концентрацій радіонуклідів у атмосферному повітрі, встановлених НРБУ-97, протягом червня 2026 р. на території України засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ ВИПАДІНЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ТРАВНІ 2025 РОКУ

Показники радіоактивного забруднення атмосферних випадінь на території України у травні були близькими до рівня попереднього місяця. Інтенсивність бета-активних випадінь на пунктах радіометричних спостережень становила в середньому 1,2 Бк/м² за добу. Випадків перевищення встановлених контрольних рівнів сумарної бета-активності випадінь (110 Бк/м² за добу) не зафіксовано, найбільшій сумарний вміст бета-випромінювальних радіонуклідів у випадіннях (6,2 Бк/м² за період експозиції) спостерігався у пробах, відібраних 24 – 25 травня на пункті контролю Маневичі та 26 – 27 травня на пункті контролю Звягель.

Вміст техногенного цезію-137 у атмосферних випадіннях на більшості пунктів контролю знаходився у межах 0,1 – 0,6 Бк/м² за місяць, у середньому 0,28 Бк/м² за місяць. На пунктах контролю зони гарантованого добровільного відселення (метеорологічні станції Коростень, Овруч) вміст цезію-137 у випадіннях не перевищував 0,6 Бк/м² за місяць.  У зоні відчуження в районі розташування метеорологічної станції Чорнобиль сумарна місячна щільність випадінь цезію-137 становила 1,1 Бк/м².

Вміст космогенного берилію-7 у випадіннях на території України коливався від 30 Бк/м² до 155 Бк/м² за місяць.

Щільність радіоактивних випадінь у зонах впливу діючих АЕС знаходилась у межах багаторічних значень. Ознак впливу діяльності АЕС на стан радіоактивного забруднення атмосферного повітря засобами спостережень гідрометслужби не виявлено.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ЧЕРВНІ 2026 РОКУ

На більшості рівнинних річок України у червні встановилась та утримувалась літня межень із інтенсивним зниженням рівнів води та зменшенням водності. 15 червня, що на п’ять днів раніше за багаторічні строки, завершилося водопілля на Верхньому Дніпрі, 24 червня – на Десні, що відповідає багаторічним строкам.

Загалом у червні погода в басейні Дніпра до Києва була теплішою за норму та з недобором опадів на більшій частині водозбору. В середньому у басейні випало 50 мм опадів, що становить 69 % від місячної норми.

На р. Прип’ять, яка є головним забруднювачем дніпровських вод радіонуклідами чорнобильського походження, у червні спостерігалося коливання рівня води з подальшим зниженням до кінця місяця. В цілому за місяць рівень води на водпосту м. Чорнобиль спав на 6 см, а середньомісячна витрата води становила 216 м³/с.

За даними спостережень ДСП «Екоцентр», концентрація активності ⁹⁰Sr у прип’ятській воді у червні зросла в 3 рази від попереднього місяця і становила в середньому 98,5 Бк/м³; концентрація активності сумарного ¹³⁷Cs істотно не змінилась і у розчиненому стані дорівнювала в середньому 19 Бк/м³, на завислих наносах 8,4 Бк/м³.

Приплив води до Київського водосховища зменшився за червень у 1,7 рази: від 963 м³/с (1 червня) до 554 м³/с (30 червня); бічний приплив до Канівського водосховища (за рахунок Десни) зменшився в 2,9 рази: від 482 м³/с (1 червня) до 168 м³/с (30 червня), що значно швидше за багаторічні тенденції спаду. Середній приплив води до Київського водосховища становив 742 м³/с (66 % норми), бічний до Канівського водосховища 274 м³/с (82 % норми).

У воді Верхнього Дніпра (с. Загатка) вміст радіонуклідів трохи зменшився порівняно з травнем. Концентрація активності ⁹⁰Sr становила 3,6 Бк/м³; концентрація активності ¹³⁷Cs була 1,70 Бк/м³ у розчині та 1,30 Бк/м³ у зависі.

У деснянській воді у створі м. Чернігів концентрація активності ⁹⁰Sr становила 4,4 Бк/м³, активність ¹³⁷Cs у розчиненому стані була 1,74 Бк/м³, на завислих наносах не перевищувала 0,08 Бк/м³, що близько до травневих рівнів.

Активність радіонуклідів у воді Київського та Канівського водосховищ у червні була на 30 – 70 % вищою від аналогічних показників попереднього місяця. Вміст ⁹⁰Sr у створі Вишгорода (нижня частина Київського водосховища) становив 42 Бк/м³; активність ¹³⁷Cs у розчиненому стані була 8,05 Бк/м³, на завислих наносах 1,17 Бк/м³. У верхній частині Канівського водосховища в районі м. Київ концентрація активності ⁹⁰Sr дорівнювала 35 Бк/м³; активність розчиненого ¹³⁷Cs становила 4,49 Бк/м³, активність ¹³⁷Cs асоційованого із завислими наносами була 3,08 Бк/м³.

Протягом червня на р. Південний Буг та його притоках добові коливання рівнів води становили 2 – 23 см, а на окремих зарегульованих ділянках 0,4 – 1,0 м, без негативних наслідків. Водність р. Південний Буг та його приток у червні була низькою – 44 – 63 % місячної норми. Активність радіонуклідів у воді річки була близькою до значень травня: концентрація активності ⁹⁰Sr в районі м. Миколаїв становила 10,5 Бк/м³, концентрація активності ¹³⁷Cs у розчиненому стані дорівнювала 1,26 Бк/м³, на завислих наносах була меншою від 0,10 Бк/м³.

На українській ділянці Дунаю протягом червня відбувався повільний спад невисокої паводкової хвилі, що сформувалась в третій декаді травня. В кінці червня рівні води наблизились до найнижчих відміток, що спостерігались у цьому місяці за весь багаторічний період спостережень. Середньомісячна витрата води в Ізмаїлі у червні порівняно з травнем зменшилась на 8 % і становила 1860 м³/с (42 % норми).

Концентрація активності ⁹⁰Sr у дунайській воді в районі Ізмаїла становила 9,2 Бк/м³. Активність ¹³⁷Cs в розчиненому стані дорівнювала 0,18 Бк/м³, на завислих наносах не перевищувала 0,15 Бк/м³.

Перевищень допустимих (за НРБУ-97) концентрацій радіонуклідів у контрольованих водних об’єктах України у червні 2026 р. засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано. Ознак скидання радіоактивних відходів з АЕС, які розташовано в басейнах Дніпра, Південного Бугу та Дунаю не виявлено.

РАДІАЦІЙНИЙ СТАН В РАЙОНАХ РОЗТАШУВАННЯ АЕС

Потужність експозиційної дози гамма-випромінення (мкР/год) у районах розташування АЕС станом на 09-00 годину 30 червня 2026 року

Нормативно-правові акти, які регламентують виконання спостережень за радіоактивним забрудненням довкілля та обслуговування споживачів

1. Закон України від 18.02.1999 № 443-XIV «Про гідрометеорологічну діяльність»
2. Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації»
3. Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»
4. Закон України від 05.06.2014 № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність»
5. Постанова КМУ № 391 від 30.03.1998N 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля»
6. Постанова КМУ від 26.10.2011 №1102 «Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій»
7. Наказ МВС України від 16.11.2018 № 931 «Про затвердження Програми спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища гідрометеорологічних організацій Державної служби України з надзвичайних ситуацій»
8. Наказ ДСНС України від 11.05.2023 № НС-398 «Про надання оперативної і режимної інформації про забруднення навколишнього природного середовища»
9. Наказ ДСНС від 15.03.2018 р. № 171 «Про затвердження Примірного переліку видів публічної інформації, розпорядником якої є Державна служба України з надзвичайних ситуацій».
10. Державні гігієнічні нормативи Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97).
11. Державні гігієнічні нормативи Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді (ДР-2006).
12. Державні санітарні правила Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України" (ОСПУ-2005)
13. Наставление гидрометеорологическим станциям и постам. Выпуск 12: Наблюдение за радиоактивным загрязнением природной среды.
14. Методичні рекомендації для ведення спостережень за радіоактивним забрудненням навколишнього середовища. Під ред. О. Войцеховича та В. Канівця
15. Настанова гідрометеорологічним станціям і постам. Випуск 12. Спостереження за радіоактивним забрудненням навколишнього середовища. Частина 2 – спостереження за радіоактивним забрудненням поверхневих вод суші і морських вод

   Багринова гора – 12 мкР/годину, Гідропарк – 9 мкР/годину

ПЕРЕЛІК

спеціалізованої гідрометеорологічної інформації для платних послуг, які надаються Центральною геофізичною  обсерваторією

імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій (Затверджено наказом ЦГО від  30.07.2024 №  НС-47/991)

Лабораторії відділу радіаційно-екологічного контролю мають Сертифікати визнання вимірювальних можливостей, що видані ДП Укрметртестстандарт, для проведення визначень питомої активності радіонуклідів у пробах навколишнього природного середовища.

Вартість послуг визначається відповідно існуючих калькуляцій.

  Потужність експозиційної дози (ПЕД) гамма-випромінення, мкР/за годину

Середня та максимальна за місяць потужність експозиційної дози гамма-випромінення

на висоті 1 м, мкР/за годину

Радіаційна ситуація на території України

Радіаційний стан у м. Київ та Київській області

Радіоекологічні дані з метеорологічної станції Чорнобиль

Про відділ

Послуги

Відділ радіаційно-екологічного контролю Голянда Сергій Іванович (044) 525 69 21 

  Початок спостережень за радіоактивним забрудненням довкілля відноситься до 1960-х років, коли на території України були відкриті перші 16 пунктів по відбору проб атмосферних випадань. У 1964 році їх було вже 36, і для оброблення зрослої кількості проб у складі Київської гідрометеорологічної обсерваторії була створена радіометрична лабораторія, фахівці якої виконували первинну обробку пробоматеріалу, визначення сумарної бета-активності проб, здійснювали експедиційні обстеження території у випадках радіаційних інцидентів. Так, у 1980 році співробітники лабораторії, яку на той час очолював Корнійчук В.О., брали участь у дослідженні наслідків аварії, що сталась на Рівненській АЕС; у 1982 році у складі інспекційної групи колишнього Держкомгідромету СРСР проводили обстеження території навколо Чорнобильської АЕС з метою виявлення зон забруднення ґрунту, що утворились внаслідок аварійного викиду радіонуклідів.

Після катастрофи на Чорнобильській АЕС 26.04.1986, враховуючи суттєве збільшення обсягів робіт по визначенню вмісту радіоактивних речовин у навколишньому середовищі, розшифруванню радіонуклідного складу забруднення і для більш детального і оперативного контролю за радіаційною обстановкою, у липні 1986 р. на базі лабораторії радіометрії організовано відділ радіаційно-екологічного контролю з функціями регіональної лабораторії.

Співробітники відділу були активно задіяні у роботах з обстеження забруднених території. Крім згадуваного вже Корнійчука В.О. (нагороджений орденом „Знак Пошани”) це Пряміцина Т.К. (нагороджена грамотою Верховної Ради України), Дурицький М.С. (медаль "За трудові заслуги"), Берко В.Й. (орден "Знак Пошани”), Табачний Л.Я, Лаптєв Г.В., Храпачевський В.М., Супруненко Т.В., Гірій В.А., Скаржинська І.В.

Одним з найважливіших напрямків роботи було проведення повітряної та наземної радіаційної розвідки, перша з яких відбулась вранці 26 квітня 1986 року. За 1986-1987 роки було виконано детальне обстеження близько 520 населених пунктів, відібрано 3500 проб ґрунту, 2150 проб води, досліджено близько 300 джерел водопостачання. Роботи в рамках “Програми уточнення радіаційного стану на території України, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС”, наряду із режимними спостереженнями, продовжувались і у наступні роки.

За період свого існування відділ зібрав, проаналізував та систематизував великі обсяги інформації, виконав оцінку її достовірності. Були створені банки даних з потужності експозиційної дози гамма-випромінення, з радіоактивного забруднення складових довкілля: ґрунтів, атмосферного повітря, поверхневих вод. На основі отриманих даних, а також результатів аерогаммазйомки та даних інших організацій, у 1992 році фахівцями відділу складено детальні карти забруднення території України цезієм-137 та стронцієм-90.

На сьогодні основними напрямками діяльності відділу є:

- збирання, аналіз, оцінювання якості, систематизація та узагальнення даних по радіоактивному забрудненню довкілля на території України; формування банків даних по забрудненню радіонуклідами ґрунту, поверхневих вод, повітря;

- виконання аналітичних робіт з визначення вмісту радіонуклідів у пробах довкілля, відібраних на мережі спостережень гідрометеорологічної служби;

- забезпечення державних органів, народногосподарських організацій та населення (через засоби масової інформації) оперативною та режимною інформацією про радіаційний стан навколишнього природного  середовища; 

- методичне керівництво підрозділами мережі гідрометслужби з радіоекологічного розділу питань та контроль за якістю їх роботи.

До складу відділу входять лабораторія радіаційного контролю повітря (ЛРКП), лабораторія радіохімії та пробопідготовки (ЛРХ), сектор спектрометрії (СС) та сектор підготовки інформації (СПІ).

У відділі та його структурних підрозділах працюють висококваліфіковані фахівці із багаторічним досвідом роботи:

• начальник ЛРКП Парнєва С.Л., випускниця фізичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, на посаді з 2006 р.;
• начальник ЛРХ Варивода В.В. працює в ЦГО з 1996 р., на посаді – з 2005 р., закінчив Одеський державний екологічний університет;
• завідувач сектору підготовки інформації Лук’янова Ж.В., у системі гідрометслужби працює з 1990 р., закінчила географічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка;

а також інші досвідчені спеціалісти, серед них радіологи ЛРКП Юрко Л.М., Колмакова З.М., хімік ЛРХ Смірнова Л.І., провідний фізик сектору спектрометрії Сьомка Л.М.

Очолює відділ Голянда Сергій Іванович, контактний телефон 525 69 21.