Екологічний стан водних об'єктів Київської області
Найбільш забруднені водні об’єкти України
за результатами гідробіологічних спостережень в 2016 році
| ФП | Фітопланкто́н — одноклітинні мікроскопічні водорості — представники відділів
Cyanophyta, Bacillariophyta, Dinophyta та Chlorophyta, що мають пристосування для паріння у товщі водної маси. |
| ЗП |
Зоопланкто́н — мікроскопічні тваринні організми, які пасивно переносяться течіями. Представлений одноклітинними організмами, дрібними ракоподібними, личинковими стадіями тварин, пелагічною ікрою риб. |
| ЗБ |
Зообе́нтос— сукупність безхребетних тварин, що мешкають на дні водойм. До його складу входять організми різних трофічних груп: Для прісноводного бентосу звичайні личинкиодноденок, волохокрильців і хірономід, олігохети, перловиці та інші видидвостулкових молюсків, ракоподібні. |
| ФБ |
Фітобентос— сукупність мікроскопічних водоростей, що мешкають на дні водойм. Для прісноводного фітобентосу звичайні діатомові водорості |
Оцінка стану поверхневих вод на території України в 2014 році за гідробіологічними показниками
Біоіндикація. За результатами гідробіологічного моніторингу стан водних екосистем залишався, в цілому, на рівні 2013 року.
Таблиця
Якість вод за гідробіологічними показниками
(% від загальної кількості проаналізованих проб)
|
Показник |
Клас якості вод |
|||||||
|
Дуже чисті |
Чисті |
Помірно забруднені |
Забруднені |
Брудні |
Дуже брудні |
|||
|
1 |
2 |
2-3 |
3 |
3-4 |
4 |
5 |
6 |
|
|
Фітопланктон |
- |
- |
- |
88,2 |
8,9 |
1,9 |
- |
- |
|
Зоопланктон |
- |
27,6 |
16,1 |
49,5 |
2,0 |
- |
- |
- |
|
Макрозообентос |
5,8 |
35,2 |
- |
32,3 |
- |
7,8 |
17,6 |
0,9 |
|
Вища водна рослинність |
- |
- |
- |
100,0 |
- |
- |
- |
- |
Згідно з Водно Рамковою Директивою найбільш показовим для визначення якості поверхневих вод є макрозообентос. Проби макрозообентосу та вищої водної рослинності відбирались тільки на річках.
Річки.
Басейн Прута
На всіх водних об’єктах басейну, де проводились гідробіологічні спостереження, протягом року стан донних біоценозів був благополучним та, в більшості випадків, відповідав 2 класу якості (чисті води). Угруповання макрозообентосу були чисельні та різноманітні з широкою представленістю видів-індикаторів чистих вод.
Басейн Дністра
На р.Тисмениця екологічна ситуація погіршилась: протягом 2014 року якість вод річки відповідали 4 та 5 класу (забруднені та брудні води). На р.Стрий зміни на краще не відбулися: в створі 2км нижче м.Стрий стан донних ценозів відповідав 5 класу якості (брудні води). На р.Дністер в створах мм.Заліщики та Могілів-Подільський спостерігалось різке погіршення екологічної ситуації: макрозообентос був представлений 1-3 «групами» безхребетних-індикаторів забруднення, що відповідало 4 та 5 класу якості – забруднені та брудні води (42% проб).
Басейн Дніпра
На р.Рось в створах м.Біла Церква екологічна ситуація була стабільною та благополучною, в пробах знайдені чисельні та різноманітні безхребетні-індикатори чистих вод. Якість вод річки відповідала 1 та 2 класу (дуже чисті та чисті води). В макрозообентосі р.Стир скоротились загальне видове багатство безхребетних та представленість видів – індикаторів чистих вод. Вдвічі, порівняно з 2013 роком, зросла кількість випадків різкого погіршення екологічних умов, визначено 5 та 6 класи якості (брудні та дуже брудні води). Спостерігалось погіршення якості вод р.Десна (м.Чернігів) до 3-4, 4 класу за зоопланктоном в серпні.
Найбільш несприятлива сапробіологічна ситуація за станом планктонних ценозів складалась на рр. Сіверський Донець (мм.Зміїв, Ізюм, Лисичанськ), Стир (м.Луцьк), Полтва (м.Львів), Мокра Московка (м.Запоріжжя). В окремі сезони погіршення якості вод спостерігалось на рр. Дністер (м.Заліщики), Інгул (м.Кіровоград), Уди (м.Харків), Кальміус (м.Донецьк).
Загалом у вищеозначених водних об’єктах протягом останніх років спостерігалися негативні процеси розвитку: низькі чисельність та біомаса гідробіонтів, бідний видовий склад угруповань та відсутність сезонної динаміки розвитку гідробіоценозів. Значну частку водних угруповань складали організми α- та β-α мезосапроби (індикатори переважно забруднених вод).
Водосховища. Якість вод дніпровських водосховищ за показником фітопланктон відповідала, в основному, 3 класу (чисті – помірно забруднені води) – 96,6%; 3,4% відібраних і проаналізованих проб відповідали 3-4 класу. Зоопланктон відбирався тільки на Київському, Канівському і Каховському водосховищах. Ступінь забрудненості вод за зоопланктоном був нижче – 28% проб відповідали 2 класу (чисті води), 17% проб – 2-3 класу (чисті–помірно забруднені води), 52 % проб –3 клас якості вод, 2% проб відповідали 3-4 класу. Стан водних екосистем дніпровських водосховищ залишався стабільним, розвиток гідробіоценозів сталим. В серпні якість вод Канівського водосховища (створи м.Київ) за фітопланктоном погіршувалась до 3-4 класу. В жовтні у створах м.Черкаси якість вод погіршувалась до 3-4 класу (11% проб відібраних на Кременчуцькому водосховищі). Водні екосистеми Дністровського водосховища були в стабільному стані.
При співставленні значень індексу забруднення за фіто- та зоопланктоном на водосховищах зоопланктон вказує на більш стабільну екологічну ситуацію.
Біотестування. Визначення хронічної токсичності вод (біотестування) проводилося на тест-об’єкті Ceriodaphnia affinis. Частка проб з достовірно виявленою токсичністю, порівняно з минулими роками, зменшилась. Хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкта було встановлено у 14% від загальної кількості відібраних і проаналізованих проб (в 2013 році – у 19 % проб). Водні об’єкти, де була встановлена найбільша частка проб з визначеною хронічною токсичною дією вод на плодючість тест–об’єкта: р.Уж (м.Коростень) – 37,5%; р.Гнилоп’ять (м.Бердичів) – 50%.
На Київському водосховищі токсична дія вод на тест–об’єкт була встановлена у 18% проб у квітні та серпні (в минулому році у 6% проб).
У Канівському водосховищі токсична дія вод на плодючість тест-об’єкта була встановлена в 23% проб (в минулому році – у 25% проб верхньої частини водосховища). У створах нижньої частини Канівського водосховища (мм.Українка, Ржищів, Канів) хронічна токсична дія вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта, як і минулого року, встановлена не була.
У верхній частині Кременчуцького водосховища (м.Канів) хронічна токсична дія вод на тест–об’єкт була встановлена у жовтні.
Гідробіологічна оцінка якості поверхневих вод
на території Київської області за III квартал 2014 року
Спостереження за екологічним станом водних об’єктів Київської області за гідробіологічними показниками проводилися на річках Десна, Рось та Київському і Канівському водосховищах .
Відбір проб здійснювався у 8-ми пунктах на 19 створах 37 вертикалях. Гідробіологічний моніторинг здійснювався за двома напрямками: біоіндикація та біотестування.
Біоіндикація проводилась на річках Десна, Рось та Київському і Канівському водосховищах за трьома показниками: фітопланктон, зоопланктон і макрозообентос. Всього було відібрано та проаналізовано 77 проб (530 визначень).
Визначення токсичності вод (біотестування) на ракоподібних Ceriodaphnia affinis проводилась на річках – Ірпінь, Трубіж, Тетерів, Десна, Рось і обох водосховищах. Всього було відібрано та проаналізовано 45 проб (90 визначень).
Річки. Фітопланктон р.Десна в пункті с.Літки був чисельний та різноманітний. Домінуючу роль відігравали діатомові та зелені β-мезосапробні водорості (індикатори помірно забруднених вод). Частка високосапробних видів-індикаторів органічного забруднення була незначною. В зоопланктоні зустрічались гіллястовусі ракоподібні та коловертки. Чисельність організмів зоопланктону була низькою. Розвиток фітопланктону був стабільний, стан водоростевих ценозів сталий. Розвиток зоопланктону – на мінімальному рівні.
За сукупністю гідробіологічних показників стан якості вод відповідав ІІІ класу – помірно забруднені води.
Розвиток фітопланктону р. Рось в пункті м. Біла Церква підпорядковувався сезонній динаміці, основу угруповання складали β-мезосапробні водорості, фітоценоз був чисельним та різноманітним, «цвітіння» води не спостерігалось. Зоопланктон був чисельно багатим, домінували гіллястовусі та веслоногі ракоподібні, розвиток безхребетних відповідав сезонній динаміці. Найнижчий розвиток зоопланктону спостерігався у створі 1км вище Білої Церкви (парк Олександрія). Якісний розвиток зообентосу на всіх створах характеризувався дуже високим видовим багатством, було знайдено 15-25 «груп» організмів: молюски, одноденки, волохокрильці, бабки, інші водні комахи та вищі ракоподібні. Якість вод за показниками макрозообентосу покращувалась від верхнього створу (9км вище м.Біла Церква) до нижнього (3км нижче м.Біла Церква).
За результатами гідробіологічних спостережень стан фітопланктону та зоопланктону р. Рось відповідав ІІІ класу якості вод - помірно забруднені води, за макрозообентосом якість вод була вищою – ІІ клас якості (чисті води).
За результатами біотестування хронічну токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкта на рр.Ірпінь, Десна, Тетерів та на р.Рось не виявлено .
Водосховища. На Київському водосховищі, практично по всій його акваторії, спостерігалось «цвітіння» діатомових, синьозелених та пірофітових водоростей. Інтенсивність «цвітіння» практично у всіх створах була сильного ступеня (значення біомаси водоростей коливались від 8,218 до 38,980 мг/дм3). Дещо знижувалась (до помірного) інтенсивність «цвітіння» у створі с.Нові Петрівці. Сильний ступінь «цвітіння» води, коли концентрації клітин водоростей знаходяться в екологічно небезпечних межах, може викликати значне біологічне забруднення та заморні явища у водоймищах. Максимальні видове різноманіття фітопланктону, біомаса та чисельність клітин водоростей спостерігались у верхній частині водосховища (створи м.Чорнобиль). По всій акваторії домінували переважно β-мезосапробні водорості. Розвиток фітопланктону по всій акваторії водосховища був стабільний, фітоценоз структурований. Розвиток зоопланктонного угруповання був нерівномірним. Розвиток зоопланктону у верхній частині водосховища був більш стабільний (6-9 видів безхребетних), у середній частині водосховища сталість розвитку зоопланктону різко зменшувалась. Зоопланктон пригреблевої ділянки характеризувався мінімальним видовим складом (в пробах поодинокі організми зоопланктону). По всій акваторії водосховища в пробах зоопланктону переважали безхребетні - індикатори помірно забруднених – забруднених вод (індикатори органічного забруднення). Значення індексу сапробності зменшувались від верхньої частини водосховища до пригреблевої ділянки, якість вод покращувалась від помірно забруднених – забруднених вод у верхів’ї (м.Чорнобиль) до помірно забруднених вод у нижній частині водоймища.
В цілому за результатами гідробіологічних спостережень стан водних ценозів відповідав ІІІ класу якості вод – помірно забруднені води.
На Канівському водосховищі гідробіологічні проби відбирались у липні і серпні. У липні показники якісного і кількісного розвитку фітопланктону у верхньому створі (вище Києва) були на мінімальному рівні. Розвиток фітопланктону у двох нижчерозташованих створах м.Києва був значно вищим за чисельністю, біомасою і за видовим різноманіттям. У серпні показники розвитку фітопланктону були досить рівними по всій акваторії водосховища. На Канівському водосховищі практично в усіх створах м.Київ у серпні спостерігалось «цвітіння» діатомових та зелених водоростей. Інтенсивність «цвітіння» змінювалась від початкової стадії до помірної. В тих створах, де «цвітіння» було найбільш інтенсивним, якість вод погіршувалась до ІІІ-ІV – IV класу. Загалом угруповання структуроване, його розвиток відповідав сезонній динаміці. Домінуючими групами в складі альгофлори були діатомові, зелені та в серпні синьозелені водорості, переважали організми – індикатори помірного забруднення вод. В липні у зоопланктонному угрупованні, як і минулого року, спостерігалось різке зменшення чисельних характеристик та видового багатства по всій акваторії водосховища (у всіх пробах зустрічались поодинокі організми безхребетних). Розвиток зоопланктону в серпні був значно вишим, домінуючою групою були коловертки.
В цілому стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІІ класу якості вод - помірно забруднені.
Визначення хронічної токсичності вод Київського водосховища на тест-об’єкті Ceriodaphnia affinis виявило у серпні токсичну дію вод на плодючість тест-об’єкта у створах 1км нижче Чорнобиля (верт.0,5) та 0,5км нижче с. Нові Петрівці (верт. 0,5). У Канівському вдсх. в липні та серпні результати визначення токсичності вказували на гостру токсичнну дію вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта. Ймовірно, це було пов’язано із сильним ступенем «цвітіння» води Київського вдсх., що могло викликати значне біологічне забруднення та заморні явища. У вересні хронічну токсичну дію вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта в Канівському вдсх. встановлено не було.
Гідробіологічна оцінка якості поверхневих вод на території України
за І півріччя 2014 року
Регулярні гідробіологічні спостереження (розділи біоіндикація та біотестування) здійснювалися на 55 водних об’єктах (48 річках та 7 водосховищах) в 98 пунктах, в 184 створах, 206 вертикалях.
Одержані дані про стан гідробіоценозів свідчили, що за середніми значеннями індексу сапробності на більшості водних об’єктах, як і у минулому році, спостерігалося помірне забруднення, ІІІ клас якості вод – помірно забруднені води з двома категоріями - слабко забруднені та помірно забруднені.
Переважаючий тип трофності (продуктивності) вод – оліготрофні (малопродуктивні).
Басейн р.Західний Буг
Екологічний стан р.Західний Буг був досить сталим. Кількісний та якісний розвиток планктонних біоценозів відповідав сезонній динаміці. Індекс різноманітності Шеннона вказував на стабільний розвиток фіто- та зоопланктону. За індексом Пантле і Букка води р.Західний Буг можна характеризувати як помірно забруднені. В планктоні р. Полтва (особливо в районі м.Львів) масово зустрічались несапробні безпанцирні коловертки та діатомові водорості–індикатори органічного забруднення, чисельність та біомаса біоценозів зросли, порівняно з 2013 роком. В районі м.Буськ стан угруповань покращився: збільшились кількісні характеристики, збагатився їх видовий склад, простежувалась сезонна динаміка розвитку планктоценозів, якість вод відповідала ІІІ класу (помірно забруднені води).
Басейн р.Дунай
Екологічний стан р.Дунай за гідробіологічними показниками можна характеризувати як стабільний, ІІІ клас якості вод (помірно забруднені води), переважно розвивались β-мезосапробні гідробіонти. Загальний стан донних угруповань приток Прут, Тиса, Латориця, Уж був стабільним та благополучним, в зообентосі знайдено 12-15 «груп» для визначення біотичного індексу, видова різноманітність організмів–індикаторів чистих вод (личинки одноденок, волохокрильців тощо) була дуже високою. В цілому стан екосистем цих водних об’єктів за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІ класу якості вод (чисті води).
Басейн р.Дністер
Розвиток планктонних ценозів р.Дністер, як і в 2013 році, був досить рівномірний. Чисельність, біомаса та видове багатство планктонних водоростей залишалися на рівні минулого року в усіх створах. Угрупування перебували у досить стабільному стані. Сезонна динаміка розвитку альгофлори простежувалась.. В макрозообентосі верхньої ділянки (мм.Галич і Заліщики) знайдено 8-11 “груп“ для визначення біотичного індексу, переважно розвивались олігосапробні личинки поденок та ручайників. В цілому стан екосистеми на цій ділянці за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІ класу якості вод (чисті води). В створах м.Могилів-Подільський за фітопланктоном якість вод відповідала ІІІ-IV класу (помірно забруднені – забруднені води), за макрозообентосом в створі 2 км нижче м.Могилів-Подільський спостерігалось різке погіршення якості вод річки до V класу якості (брудні води)..
Екологічний стан Дністровського водосховища, порівняно з минулим роком, не змінився. Розвиток фітопланктону був стабільний в обох створах (с.Устя, м.Новодністровськ). Фітопланктон багатий і різноманітний, його розвиток відповідав сезонній динаміці. За індексом різноманітності Шеннона зоопланктон в районі с.Устя перебував у стійкому стані: спостерігалась висока чисельність і загальне видове багатство, в пробах переважали коловертки β-мезосапробної зони. В створі м.Новодністровськ розвиток зоопланктону був на мінімальному рівні, в пробах зустрічались поодинокі організми. Якість вод за фіто- та зоопланктоном на обох створах відповідала ІІІ класу (помірно забруднені води).
Донні ценози р.Тисмениця формувались видами–індикаторами органічного забруднення, в основному, α-мезосапробними п`явками та ракоподібними. За макрозообентосом води річки відповідали 5 класу якості (брудні води).
Розвиток фітобентосу (перифітону) р.Стрий був стабільний, переважали водорості чистих вод. Якість вод річки за зообентосом в обох створах (ІІІ клас, помірно забруднені води).
В макрозообентосі р.Бистриця Солотвинська в створі 1 км вище м.Івано-Франківськ знайдені чисельні личинки одноденок, бабок, волохокрильців, біотичний індекс дорівнював 7, (ІІ клас якості, чисті води); нижче за течією (0,5 км нижче міста) якість вод погіршувалась до ІІІ класу, помірно забруднені води.
Басейн р.Південний Буг
Стан пелагічних ценозів р.Південний Буг залишався стабільним, сезонна динаміка розвитку планктонних угруповань простежувалась. В фітопланктоні масово розвивались β-мезо- та β-мезоолігосапробні діатомові водорості, що спричинило «цвітіння» води початкового ступеня. Розвиток зоопланктону в створах мм.Вінниця і Первомайськ був рівномірний, чисельні характеристики угруповання були невисокими. Екологічна ситуація на річках Південний Буг та Інгул була благополучною та оцінювавалася ІІІ класом якості вод (помірно забруднені води). Початкову стадію “цвітіння” води виявлено на р.Інгул (створ 2,5 км нижче м.Кіровоград) в квітні.
Басейн р.Дніпро
Сучасна екологічна ситуація на р.Дніпро у верхній течії (с.Неданчичі) благополучна. Нижня течія річки (мм.Нова Каховка, Херсон) характеризувалась високими чисельністю та видовим багатством фітопланктону. Фітоценоз був стабільний і структурований. Для альгофлори спостерігалась сезонна динаміка розвитку, в пробах зоопланктону домінували олігосапробні коловертки. Чисельність та біомаса зоопланктонного угруповання були невисокими.
Результати спостережень гідробіоценозів рр. Тетерів, Рось, Горинь, Прип’ять, Десна, Псьол, Інгулець свідчать про стабільний стан планктонних ценозів, ІІІ клас якості вод (помірно забруднені).
В цілому за результатами гідробіологічних спостережень стан планктонних ценозів р.Рось в районі м.Біла Церква відповідав ІІІ класу якості вод - помірно забруднені води. За макрозообентосом якість вод була вищою – ІІ клас якості (чисті води). Розвиток фітопланктону підпорядковувався сезонній динаміці, основу угруповання складали β-мезосапробні організми, воно було дуже чисельне та різноманітне (знайдено 22-42 види водоростей). В травні масово розвивались діатомові та зелені водорості, в червні спостерігалась інтенсивна вегетація синьозелених водоростей. Зоопланктон був багатим чисельно та за видовою представленістю, домінували коловертки та гіллястовусі ракоподібні, розвиток безхребетних відповідав сезонній динаміці. Якісний розвиток зообентосу на всіх створах характеризувався високим видовим багатством, було знайдено 24-37 «груп» організмів.
В зоопланктоні р.Устя спостерігалось різке падіння чисельності безхребетних в травні, порівняно з квітневими спостереженнями, сезонна динаміка розвитку була грубо порушена.
На р.Мокра Московка (м.Запоріжжя) зоопланктоценоз був малочисельним, в фітопланктоні
сезонна динаміка простежувалась, стан угруповання був сталим та благополучним.
Макрозообентос на р.Стир був збіднений, знаходився в пригніченому стані, тут масово розвивались види-індикатори органічного забруднення. Значення біотичного індексу відповідали V класу якості вод (брудні води).
За період спостережень початкова стадія “цвітіння” води виявлена в травні на р.Тетерів (в обох створах м.Житомир), в червні на р.Рось (3 км нижче м.Біла Церква) та Десна (в обох створах м.Чернігів).
Визначення хронічної токсичності вод (біотестування) проводилися на 12 річках дніпровського басейну: рр.Трубіж (смт Баришівка, м.Переяслав Хмельницький), Десна (с.Літки), Ірпінь (с.Мостище), Тетерів (смт Іванків, мм.Житомир, Радомишль), Рось (мм. Біла Церква, Богуслав, Корсунь-Шевченківський), Ірша (м.Малін), Тясмин (с.Велика Яблунівка), Недра (м.Березань), Остер (м.Козелець), Вільшанка (с.Мліїв), Уж (м.Коростень), Гнилоп’ять (м.Бердичів).
Було відібрано і проаналізовано 109 проб води (218 визначень). Виявлено гостру токсичну дію вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта на рр.Тетерів (в усіх створах мм.Житомир та Радомишль, 25.02) та Уж (в обох створах м.Коростень 25.02). Хронічна токсичність вод на виживаність і плодючість тест-об’єкту була встановлена на р.Рось (17.01) в створі 0,5 км нижче м.Богуслав, на р.Трубіж в створі 1 км нижче м. Переяслав-Хмельницький (13.01), на р.Тетерів в створі 1 км нижче смт Іванків (22.04), на р.Ірпінь в створі 0,6 км на захід від с.Мостище (18.04), на р.Уж (1,5 км нижче м.Коростень, 21.05)
Дніпровські водосховища
Домінуючими групами фітопланктону на Київському водосховищі були β-мезосапробні зелені та діатомові водорості, їх чисельний розвиток був невисоким. Якісні та кількісні показники розвитку альгофлори по акваторії були нерівномірними. Біомаса планктонних водоростей була недостатньою для визначення «цвітіння» води. Розвиток зоопланктонного угруповання був нерівномірним, чисельні характеристики розвитку ценозу та видова представленість були досить низькими. У верхів’ях водосховища масово розвивались коловертки, в нижній частині водойми переважали β-мезосапробні гіллястовусі та несапробні веслоногі ракоподібні.
Загалом за результатами гідробіологічних спостережень стан водних ценозів відповідав ІІІ класу якості вод - помірно забруднені води.
На Канівському водосховищі в травні показники якісного і кількісного розвитку фітопланктону були невисокими, але угруповання структуроване, його розвиток відповідав сезонній динаміці. Домінуючими групами в складі альгофлори були діатомові, зелені та в червні періодично синьозелені водорості, переважали організми - індикатори помірного забруднення вод. В червні чисельність та біомаса водоростей зросла, на всіх вертикалях в створі 1,5 км вище міста спостерігалась початкова стадія «цвітіння» води. Розвиток зоопланктонного угруповання був дуже нерівномірним. В травні в пробах знайдені одиничні екземпляри безхребетних, переважно личинки молюскa Dreissena sp. Значення індексу різноманітності Шеннона свідчили про стійкий і стабільний розвиток планктоценозів.
Загалом стан водної екосистеми за сукупністю гідробіологічних показників відповідав ІІІ класу якості вод - помірно забруднені.
За результатами біотестування вод Київського водосховища в квітні хронічну токсичну дію вод на виживаність та плодючість тест-об’єкта встановлено в створі 3,5 км нижче м.Чорнобиль (верт.0,9) та в усіх створах с.Страхолісся та с.Нові Петрівці.
Визначення хронічної токсичності вод Канівського водосховища на тест-об’єкті Ceriodaphnia affinis виявило токсичну дію вод на виживаність і плодючість тест-об’єкта в травні в створах 1,5 км вище м.Київ (верт.0,9), в межах м.Київ (на всіх вертикалях), 6 км нижче м.Київ (на всіх вертикалях).
Стан фітопланктону Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпровського і Каховського водосховищ, у цілому, свідчив про помірне забруднення, ІІІ клас якості вод. В усіх водоймах переважно розвивались діатомові та синьозелені водорості, їх біомаса була нижче рівня початку «цвітіння» води.
Басейн р.Сіверський Донець
В планктоценозах р.Сіверський Донець в створах мм.Зміїв та Ізюм сезонна динаміка розвитку не простежувалась, в районі м.Лисичанськ пелагічні угруповання були значно чисельними та різноманітними, перебували у більш стійкому та стабільному стані. В альгофлорі переважали синьозелені водорості, серед безхребетних тварин – коловертки. Загалом стан планктонних угруповань р.Сіверський Донець свідчив про помірне забруднення, ІІІ клас якості вод.
На рр. Уди, Лопань, Харків, Бахмут, Кривий Торець був відмічений сталий розвиток планктонних угруповань з вираженою сезонною динамікою. На р.Казенний Торець (м.Слов’янськ) за фітопланктоном якість вод відповідала ІІІ-IV класу якості (помірно забруднені – забруднені води).
Річки Приазов’я
Пелагічні угрупування рр.Кальміус, Кальчик, Булавин були досить нечисельними. У пробах макрозообентосу р.Кальміус в створах м.Маріуполь якість вод відповідала ІІІ класу. На р.Кальчик в створі в межах м.Маріуполь спостерігалось різке погіршення якості води в порівнянні з верхнім створом (за макрозообентосом). Якість вод річки відповідала V класу якості (брудні води). За показниками розвитку фітопланктону якість вод р.Булавин в пункті м.Єнакієве відповідала ІІІ-IV класу якості (помірно забруднені – забруднені води).
Екологічний стан водних об’єктів Київської області та якість вод в них за гідробіологічними показниками у травні-червні 2014 року
Експериментальне визначення хронічної токсичності вод (біотестування) виконувалося на рр.Трубіж (смт Баришівка та м.Переяслав-Хмельницький, 23.05), Рось (м.Біла Церква, 19.05, 12.06), Десна (с.Літки, 16.05), на Канівському водосховищі (м.Київ, 13.06, мм. Ржищів та Українка 16.05). Всього було відібрано і проаналізовано 24 проби води – 48 визначень.
За результатами біотестування в хронічних дослідах, що проводилися на виживаність і плодючість тест-об’єкту ракоподібних Ceriodaphnia affinis, було встановлено відсутність хронічної токсичної дії вод в усіх дослідах.
Екологічний стан водних об’єктів Київської області та якість вод в них за гідробіологічними показниками у травні 2014 року
Експериментальне визначення хронічної токсичності вод (біотестування) виконувалося на Канівському водосховищі в районі м.Київ 7 травня. Всього було відібрано і проаналізовано 9 проб води – 18 визначень.
За результатами біотестування в хронічних дослідах, що проводилися на виживаність і плодючість тест-об’єкту ракоподібних Ceriodaphnia affinis, було встановлено відсутність хронічної токсичної дії вод в усіх дослідах.
Екологічний стан водних об’єктів Київської області та якість вод в них за гідробіологічними показниками у квітні 2014 року
Експериментальне визначення хронічної токсичності вод (біотестування) виконувалося на річках Рось (м.Біла Церква, 16.04; м.Богуслав. 10.04), Ірпінь (с.Мостище, 18.04) та Канівському водосховищі в районі м.Київ. Всього було відібрано і проаналізовано 11 проб води – 22 визначення.
За результатами біотестування в хронічних дослідах, що проводилися на виживаність і плодючість тест-об’єкту ракоподібних Ceriodaphnia affinis, було встановлено хронічну токсичну дію вод р.Ірпінь в створі с.Мостище в усіх дослідах.
Найбільш забруднені водні об’єкти за результатами гідробіологічних спостережень в 2013 році
Екологічний стан водних об’єктів Київської області та якість вод в них за гідробіологічними показниками у 2013 році
Експериментальні визначення хронічної токсичності вод (біотестування) у 2013 році виконувалися на Київському та Канівському (м.Київ) водосховищах. Всього було відібрано і проаналізовано 127 проб води (254 визначення). За результатами біотестування в хронічних дослідах, що проводилися на виживаність і плодючість тест-об’єкту ракоподібних Ceriodaphnia affinis, було встановлена хронічна токсичность вод на виживаність і плодючість тест–об’єкту у 22 пробах.
Київське вдсх.
В 2013 році на біотестування було відібрано 33 проби води, схема розташування та повний перелік місць відбору проб наведені нижче (див. рис.1 та табл.1), проби відбирались три рази на рік. В порівнянні з минулим роком кількість проб води, де достовірно виявлено токсичний вплив на плодючість та виживаність тест-об`єкту Ceriodaphnia affinis Lilljeborg, зросла та складала 6,1% (рис.2).
Канівське вдсх.
В 2013 році в районі м.Київ на біотестування було відібрано 94 проби води, схема розташування та повний перелік місць відбору проб наведені нижче (рис.3, табл.2), проби відбирались щомісячно. В порівнянні з минулим роком частка проб води, де було достовірно виявлено хронічну токсичну дію вод на тест-об`єкт, зросла (рис.4) та складала 26,1% від загальної кількості відібраних проб. Значне погіршення якості вод спостерігалось в січні та листопаді, коли хронічна токсична дія вод на плодючість тест-об`єкту була встановлена на всіх створах м.Київ. Вздовж правого берега була сконцентрована більшість проб, де проявлялась хронічна токсична дія вод.
За сукупністю гідробіологічних показників екологічний стан водних об’єктів можна характеризувати як задовільний, клас вод ІІІ, категорія 3-5 (від чистих до помірно забруднених вод).