З 2016 року гідрометеорологічна служба України бере участь у роботі єдиної системи інформаційного обміну EURDEP (європейська радіологічна платформа обміну даними).
За посиланням https://remap.jrc.ec.europa.eu/GammaDoseRates.aspx можна отримати інформацію про рівні гамма-випромінення в режимі реального часу

Карта-схема розташування пунктів спостережень гідрометслужби за радіоактивним забрудненням природного середовища

ПОГОДНІ УМОВИ ТА РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ АЕРОЗОЛІВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У СЕРПНІ 2023 РОКУ.

Серпень виявився одним з найтепліших за увесь період спостережень. Середня місячна температура повітря перевищила норму на 2–4°.

Опади розподілилися нерівномірно. У більшості західних областей, у північно-східній частині країни, Дніпропетровській та Херсонській областях випало 1–1,5 місячної норми, у Харківській та Полтавській областях локально 2–3 норми, на решті території 22–77% від норми, місцями 3–17%.

Радіаційний стан приземного шару повітря у серпні визначався погодними умовами. Високий температурний фон та дефіцит опадів на значній частині території країни (зокрема у районах розташування більшості фільтроповітряних установок) сприяли розвитку процесів вітрового підіймання та перенесення пилових часток. На більшості станцій спостережень унаслідок цього спостерігалось зростання сумарної бета-активності атмосферних аерозолів за рахунок радіонуклідів природного походження.

Середня за місяць концентрація бета-активних аерозолів приземної атмосфери на пунктах спостережень знаходилась в межах 7,2×10^–5–26,4×10^–5 Бк/м³, в середньому по країні 14,3×10^–5 Бк/м³ (у липні 8,1×10^–5 Бк/м³).

Концентрація техногенного цезію-137 у приземному шарі повітря на пунктах спостереження за межами зоні відчуження коливалася у діапазоні 0,04×10^–5–0,5×10^–5 Бк/м³, за середнього значення 0,12×10^–5 Бк/м³ (у попередньому місяці 0,10×10^–5 Бк/м³). На пункті контролю Чорнобиль (зона відчуження) декадні концентрації цезію-137 становили 0,5×10^–5 –1,0×10^–5 Бк/м³, у середньому за місяць 0,8×10^–5 Бк/м³ (у попередньому місяці 1,1×10^–5 Бк/м³).

Об’ємна активність космогенного берилію-7 в повітряних аерозолях коливалась в межах 230×10^–5–701×10^–5 Бк/м³.

Аномальних радіонуклідів у відібраних пробах не спостерігалось. Перевищень допустимих концентрацій радіонуклідів у атмосферному повітрі, встановлених Державними гігієнічними нормативами НРБУ-97 (0,8 Бк/м³ для цезію-137) протягом серпня 2023 р. на території України засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНИХ ВИПАДАНЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У ЛИПНІ 2023 РОКУ.

Щільність бета-активних випадань у липні була близькою до рівня попереднього місяця. Середньомісячні значення сумарної бета-активності випадань на пунктах спостережень радіометричної мережі знаходились у діапазоні 1,3–2,1 Бк/м² за добу, середня по території країни щільність бета-активних випадань складала, як і у попередньому місяці, 1,6 Бк/м² за добу. Випадків перевищень встановлених контрольних рівнів сумарної бета-активності випадань (110 Бк/м² за добу) не зафіксовано; найбільшій вміст бета-випромінювальних радіонуклідів у випаданнях (3,1 Бк/м² за добу) спостерігався у пробах, відібраних 11–12 та 19–20 липня на пункті контролю Чорнобиль.

Вміст техногенного цезію-137 у атмосферних випаданнях на більшості пунктів контролю знаходився в межах 0,1–0,6 Бк/м² за місяць за середнього значення 0,29 Бк/м² за місяць (у червні 0,32 Бк/м²). На пунктах відбору проб у зоні гарантованого добровільного відселення (метеорологічні станції Коростень, Овруч) щільність випадань цезію-137 не перевищувала 0,6 Бк/м² за місяць. У зоні відчуження (метеорологічна станція Чорнобиль) активність цезію-137 у випаданнях збільшилась майже утричі порівняно із попереднім місяцем і складала 2,6 Бк/м² за місяць.  

Щільність випадань космогенного берилію-7 на території України коливалась в межах 60–246 Бк/м² за місяць.

Аномальних радіонуклідів у пробах атмосферних випадань протягом місяця не зафіксовано.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ У СЕРПНІ 2023 РОКУ.

Середньомісячні температури повітря в серпні по всій території країни були вищими за кліматичну норму на 2–4°. Розподіл опадів, за рахунок випадіння локальних зливових дощів, був вкрай нерівномірним як по території країни, так і у часі (найбільше опадів випало у першій половині місяця).

На водозборі Дніпра до Києва в середньому за серпень випало 56 мм опадів (90 % норми). Розподіл опадів на водозборі був нерівномірним, часто спостерігались значні дощі – 15–48 мм за дощ (локально у басейні Десни та лівобережжі Прип`яті до 75 мм за дощ).

На Дніпрі біля Неданчичів з 1 по 10 серпня відбулось добігання попередньої дощової хвилі (від дощів, що пройшли у третій декаді липня) висотою 0,2 м та збільшенням водності на 18 %. До 27 серпня витрати знизилися майже до передпаводкових значень і спад припинився, водність утримується без змін, що може свідчити про добігання невисокої другої хвилі підвищення від чергової порції дощів в кінці першої декади серпня.

На річці Прип’ять, яка є головним забруднювачем дніпровських вод радіонуклідами чорнобильського походження, пік дощового паводку пройшов 14–16 серпня висотою 0,22 м зі збільшенням витрати на 19 % – від 190 м³/с до 226 м³/с. В цілому за місяць рівні води, які було виміряно ДСП «Екоцентр», в Чорнобилі знизилися на 22 см, а середня місячна витрата води становила 187 м³/с.

Концентрації активності ¹³⁷Cs у воді річки Прип’ять в створі Чорнобиля за даними спостережень ДСП «Екоцентр» у серпні зменшилися на 15 % порівняно з липнем і становили в середньому 27,6 Бк/м³ у розчині і 35,3 Бк/м³ на завислих наносах. Концентрації активності ⁹⁰Sr зменшилися в 1,5 рази відносно липневих показників і становили в середньому 91,6 Бк/м³.

Приплив води до Київського водосховища протягом першої декади серпня збільшився на 9 % від 495 м³/с (1 серпня) до 542 м³/с (10 серпня) та до 17 серпня утримувався на малозмінних величинах (534–541 м³/с) внаслідок добігання дощових вод по Прип’яті. Надалі відбувалося його зменшення і на ранок 31 серпня приплив до Київського водосховища становив 473 м³/с.

Концентрація активності ⁹⁰Sr у воді Київського водосховища у першій половині серпня зросла удвічі порівняно з липнем за рахунок добігання більш забруднених прип`ятських вод попереднього місяця, і становила 97,0 Бк/м³. У верхній частини Канівського (м. Київ) водосховища концентрація ⁹⁰Sr збільшилась на 10 % порівняно з липнем і становила 62,7 Бк/м³.

Активність розчиненого ¹³⁷Cs у воді Київського водосховища у серпні була у 2,5 рази вищою, ніж у липні і становила 25,2 Бк/м³, активність ¹³⁷Cs асоційованого із завислими наносами істотно не змінилася та дорівнювала 3,0 Бк/м³.

У верхній частині Канівського водосховища (м. Київ) концентрація активності ¹³⁷Cs у розчиненому стані складала 17,7 Бк/м³, що майже удвічі вище ніж в попередньому місяці;  на завислих наносах вона залишилась на рівні липня і дорівнювала 5,3 Бк/м³,

В районі верхнього б’єфу Канівської ГЕС (м. Канів) концентрація активності ¹³⁷Cs у розчиненому стані була на 20 % нижчою ніж у попередньому місяці і становила 3,8 Бк/м³, а на завислих наносах – у 3 рази вищою і дорівнювала 1,2 Бк/м³. Концентрація активності ⁹⁰Sr на цій ділянці Дніпра в серпні зменшилася в 1,5 рази порівняно з липнем і становила 32,3 Бк/м³.

На Десні 13–23 серпня пройшли піки незначного паводку висотою 0,4–0,6 м, станом на 30 серпня триває повільне добігання та збільшення водності на пригирловій ділянці Десни біля Літок з підвищенням рівнів загалом на 0,25 м, та збільшенням витрати на 8 % від 120 м³/с (1 серпня) до 131 м³/с (31 серпня).

Концентрація активності розчиненого ¹³⁷Cs у деснянській воді була удвічі меншою від липневої і не перевищувала 0,5 Бк/м³, активність на завислих наносах залишилась на рівні попереднього місяця – 0,4 Бк/м³. Концентрація активності ⁹⁰Sr була близькою до липневих показників і становила 6,3 Бк/м³.

Протягом серпня на українській ділянці Дунаю пройшла невисока паводкова хвиля. Максимуми сформувалися на початку третьої декади серпня висотою в Ізмаїлі 0,8 м, а в Рені 1,4 м. На кінець місяця рівні води знизилися до передпаводкових значень. Середньомісячна витрата води у створі м. Ізмаїл у серпні зменшилася на 7 % і дорівнювала 2520 м³/с (88 % норми).

Концентрація активності ⁹⁰Sr у воді р. Дунай в районі Ізмаїла у серпні зросла на 10 %  порівняно з липнем і становила 12,9 Бк/м³. Активність ¹³⁷Cs не перевищувала в розчиненому стані 0,7 Бк/м³, а у зависі  0,6 Бк/м³, що відповідає сучасному фоновому рівню.

Перевищень допустимих (за НРБУ-97) концентрацій радіонуклідів у контрольованих водних об’єктах України у серпні 2023 р. засобами спостережень гідрометеорологічної служби не зареєстровано. Ознак скидання радіоактивних відходів з АЕС, які розташовано в басейні Десни та Дунаю не виявлено.

РАДІАЦІЙНИЙ СТАН В РАЙОНАХ РОЗТАШУВАННЯ АЕС
Потужність експозиційної дози гамма-випромінення (мкР/год) у районах розташування діючих АЕС станом на 09-00  02 жовтня 2023 р.